Як правильно просити про підвищення

Питання зарплати й посади для більшості людей — тема чутлива. Багато хто роками чекає, що керівник «сам побачить, оцінить і запропонує більше», а потім розчаровується.

Питання зарплати й посади для більшості людей — тема чутлива. Багато хто роками чекає, що керівник «сам побачить, оцінить і запропонує більше», а потім розчаровується. Насправді підвищення у більшості компаній не відбувається автоматично. Про нього доводиться говорити — і робити це бажано не з позиції образи, а з позиції аргументів.

Нижче — структурований підхід, який допомагає підготуватися до розмови про підвищення й провести її максимально професійно.


1. Перевірити: чи справді є підстави просити про підвищення

Перше питання — не «як сказати», а «наскільки прохання обґрунтоване».

Ознаки, що час говорити про підвищення

  • Обов’язків стало суттєво більше, ніж було при виході на цю посаду.
  • Виконуються задачі вищого рівня, ніж формально прописано (наприклад, фактичне керівництво іншими людьми чи проєктами).
  • Є стабільні результати: закриті проєкти, покращені показники, економія бюджету, зростання продажів, скорочення помилок тощо.
  • На ринку подібним фахівцям платять помітно більше.
  • Попередні домовленості про перегляд умов (наприклад, «через пів року повернемося до цього питання») так і не були реалізовані.

Коли варто почекати

  • Пройшло зовсім мало часу з моменту виходу на посаду чи останнього підвищення.
  • Немає чітких результатів, якими можна підкріпити запит.
  • Людина сама усвідомлює, що часто не дотягує до базових вимог ролі.

Це не означає, що тема підвищення — табу. Але в такій ситуації логічніше спершу поговорити про розвиток: які навички й результати потрібні, щоб через певний час прохання про підвищення було обґрунтованим.


2. Підготувати аргументи: не «мені мало», а «я даю ось таку цінність»

Розмова про підвищення — це не стільки про «потреби», скільки про цінність для компанії.

Корисно зібрати:

  1. Перелік ключових результатів за останній рік / період
    • завершені проєкти;
    • покращені показники (конверсія, оборот, швидкість роботи, якість тощо);
    • впроваджені зміни в процесах.
  2. Приклади, де роль вийшла за межі базового функціоналу
    • наставництво над новачками;
    • координація команди;
    • ініціатива, що дала відчутний результат.
  3. Порівняння з початком роботи
    • що вміє і робить зараз, чого не було рік тому;
    • як змінилися складність задач і рівень відповідальності.
  4. Орієнтири ринку (за бажанням)
    • діапазони зарплат для аналогічних ролей у тій же сфері й регіоні;
    • дані зарплатних оглядів, статистика з job-сайтів тощо.

Це дає змогу будувати розмову в логіці:

«Ось, як виглядає мій внесок та обсяг відповідальності зараз — тому логічно, щоб рівень винагороди / посади відповідав цьому рівню».

3. Визначити, чого саме хотілося б: гроші, посада, роль

Підвищення — це не завжди тільки про гроші.

Варто чітко розуміти:

  • чи йдеться про збільшення зарплати в межах тієї ж ролі;
  • чи запит стосується нової посади / грейда;
  • чи важливіший набір задач і повноважень, а не тільки назва.

Краще йти на розмову з конкретним запитом, а не з розмитим «хотілося б обговорити моє майбутнє».

Наприклад:

  • «Хотів(ла) би обговорити можливість підвищення окладу до…»
  • «Хотів(ла) би обговорити перехід на рівень… / роль тимліда / старшого спеціаліста».

Чіткість запиту допомагає керівнику зрозуміти, що саме потрібно, і дає можливість шукати конкретне рішення.


4. Обрати правильний момент і формат розмови

Не менш важливо коли і як підняти тему.

Коли краще не починати

  • у розпал кризової ситуації, дедлайнів, авралу;
  • відразу після конфлікту чи неприємного інциденту;
  • «з наскоку» у коридорі чи робочому чаті.

Оптимальний варіант

  • запланована зустріч тет-а-тет (онлайн або офлайн);
  • бажано — після завершення важливого проєкту або періоду, де вже можна показати результат;
  • не в останні 5 хвилин розмови, а як основна тема зустрічі.

Формулювання на кшталт:

«Хотів(ла) би обговорити зі вами мою роль у команді, результати за останній період і можливість перегляду умов. Чи можемо домовитися про окрему зустріч?»

дає зрозуміти, що йдеться про серйозну тему, а не емоційну імпровізацію.


5. Як будувати розмову: структура, яка працює спокійно й професійно

Щоб уникнути хаосу й зайвих емоцій, можна триматися простої логіки:

1. Факти й результати

Коротко описати:

  • які задачі виконувалися останнім часом;
  • що вдалося покращити;
  • які додаткові функції взято на себе.
«За останній рік я відповідав(ла) за… У результаті ми змогли… / показники виросли на… / скоротили витрати на…»

2. Поточна роль vs фактична

Підсвітити розрив між формальною посадою й реальним обсягом:

«Формально моя роль — … Але фактично я також беру на себе … (координація людей, складніші проєкти, відповідальність за напрям)…»

3. Посилання на ринок (якщо доречно)

Якщо є дані:

«Я аналізував(ла) ринок по схожих позиціях у нашій сфері, і бачу, що середній діапазон компенсації — …»

Важливо не ставити це як ультиматум, а як додатковий аргумент.

4. Чіткий запит

«З огляду на це хотів(ла) би обговорити можливість підвищення зарплати до … / переходу на позицію …»

5. Готовність до діалогу

«Цікаво почути ваше бачення моєї роботи й перспектив. Які кроки з мого боку ви вважаєте потрібними для цього?»

Такий формат переводить розмову з площини «мені мало» у площину «я даю ось таку цінність і бачу логіку підвищення — давайте разом шукати рішення».


6. Чого варто уникати в розмові

Є кілька типових помилок, які зменшують шанси на конструктивний результат.

1. Шантажу та ультиматумів

Фрази на кшталт:

  • «Підвищуйте, або я піду»
  • «В іншому місці мені вже пропонують більше»

можуть спрацювати разово, але часто псують довіру. Краще зберігати тон професійний, навіть якщо в запасі справді є альтернативи.

2. Порівнянь із колегами

  • «Чому йому платять більше?»
  • «Я працюю більше, ніж …»

Такі аргументи переводять фокус на внутрішні конфлікти й суб’єктивність. Набагато сильніша позиція — говорити про власні результати, а не чужі зарплати.

3. Апеляції лише до особистих обставин

  • «Мені зараз дуже потрібні гроші»
  • «У мене кредит / діти / складні умови»

Життєві обставини важливі, але для бізнесу ключовий критерій — цінність і результат. Якщо говорити тільки про потреби, без фактів про роботу, прохання виглядатиме слабше.


7. Якщо відповідь «поки що ні»: як діяти далі

Відмова в підвищенні — не завжди кінець історії. Важливо зрозуміти, чому саме відповідь негативна.

Корисно прямо запитати:

  • «Які причини зараз не дозволяють підняти зарплату / змінити посаду?»
  • «Що конкретно потрібно змінити чи покращити з мого боку, щоб повернутися до цієї розмови через певний час?»
  • «Який орієнтовний термін, коли це можна буде переглянути?»

Можливі варіанти:

  1. Об’єктивні обмеження бізнесу.
    Криза, замороження зарплат, бюджетні обмеження.
    У такому разі варто вирішити, чи готово чекати, і на який термін.
  2. Суб’єктивна оцінка керівника.
    Наприклад, він/вона вважає, що не вистачає певних навичок, результатів, стабільності.
    Тут можна домовитися про конкретний план розвитку з чіткими критеріями й датою перегляду.
  3. Розмита, ухильна відповідь без конкретики.
    Це тривожний сигнал. Якщо після кількох спроб діалогу немає ні плану, ні перспектив, можливо, варто задуматися про зміну компанії або ролі.

Важливо фіксувати домовленості хоча б для себе:
«До кінця кварталу — такі результати, після чого повертаємося до питання підвищення».


8. Чи варто спершу знайти офер в іншій компанії

Деякі фахівці перед розмовою про підвищення спеціально проходять співбесіди, щоб:

  • перевірити свою ринкову цінність;
  • отримати альтернативні пропозиції;
  • мати сильніші позиції в переговорах.

Це може працювати, але важливо:

  • не використовувати офер як прямий шантаж («мені там дали більше, або підвищуйте»);
  • бути готовим, що роботодавець обере варіант «успіхів у новому місці»;
  • самому чесно розуміти, чи цікава нова пропозиція, чи це лише спосіб натиснути на поточного роботодавця.

Найздоровіший сценарій — приймати рішення, виходячи з повної картини: умов, перспектив, культури компанії — а не тільки з реакції на фразу «мені дали більше».


9. Внутрішня готовність: спокійна впевненість замість провини чи агресії

Розмова про підвищення часто викликає сильні емоції: сором, страх, образу, злість.

Але по суті це така ж професійна тема, як обговорення проєктів чи планів на рік.

Допомагає:

  • сприймати цю розмову не як «милостиню», а як обговорення взаємовигідних умов співпраці;
  • заздалегідь підготувати тези й потренувати їх (на самоті, перед дзеркалом, із близькою людиною);
  • пам’ятати, що прохання про підвищення — нормальна частина професійного життя, а не ознака «нескромності».

Висновок

Правильно просити про підвищення — означає:

  • опиратися на факти, а не лише на емоції;
  • чітко розуміти власний внесок, результати й ринковий контекст;
  • вибирати вдалий момент і формат розмови;
  • формулювати конкретний запит;
  • бути готовим до діалогу й, за потреби, до подальших кроків — як усередині компанії, так і поза нею.

Підвищення рідко приходить до тих, хто мовчить. Але набагато частіше — до тих, хто вміє спокійно, аргументовано й професійно говорити про свою цінність.