Як правильно просити про підвищення
Питання зарплати й посади для більшості людей — тема чутлива. Багато хто роками чекає, що керівник «сам побачить, оцінить і запропонує більше», а потім розчаровується.
Питання зарплати й посади для більшості людей — тема чутлива. Багато хто роками чекає, що керівник «сам побачить, оцінить і запропонує більше», а потім розчаровується. Насправді підвищення у більшості компаній не відбувається автоматично. Про нього доводиться говорити — і робити це бажано не з позиції образи, а з позиції аргументів.
Нижче — структурований підхід, який допомагає підготуватися до розмови про підвищення й провести її максимально професійно.
1. Перевірити: чи справді є підстави просити про підвищення
Перше питання — не «як сказати», а «наскільки прохання обґрунтоване».
Ознаки, що час говорити про підвищення
- Обов’язків стало суттєво більше, ніж було при виході на цю посаду.
- Виконуються задачі вищого рівня, ніж формально прописано (наприклад, фактичне керівництво іншими людьми чи проєктами).
- Є стабільні результати: закриті проєкти, покращені показники, економія бюджету, зростання продажів, скорочення помилок тощо.
- На ринку подібним фахівцям платять помітно більше.
- Попередні домовленості про перегляд умов (наприклад, «через пів року повернемося до цього питання») так і не були реалізовані.
Коли варто почекати
- Пройшло зовсім мало часу з моменту виходу на посаду чи останнього підвищення.
- Немає чітких результатів, якими можна підкріпити запит.
- Людина сама усвідомлює, що часто не дотягує до базових вимог ролі.
Це не означає, що тема підвищення — табу. Але в такій ситуації логічніше спершу поговорити про розвиток: які навички й результати потрібні, щоб через певний час прохання про підвищення було обґрунтованим.
2. Підготувати аргументи: не «мені мало», а «я даю ось таку цінність»
Розмова про підвищення — це не стільки про «потреби», скільки про цінність для компанії.
Корисно зібрати:
- Перелік ключових результатів за останній рік / період
- завершені проєкти;
- покращені показники (конверсія, оборот, швидкість роботи, якість тощо);
- впроваджені зміни в процесах.
- Приклади, де роль вийшла за межі базового функціоналу
- наставництво над новачками;
- координація команди;
- ініціатива, що дала відчутний результат.
- Порівняння з початком роботи
- що вміє і робить зараз, чого не було рік тому;
- як змінилися складність задач і рівень відповідальності.
- Орієнтири ринку (за бажанням)
- діапазони зарплат для аналогічних ролей у тій же сфері й регіоні;
- дані зарплатних оглядів, статистика з job-сайтів тощо.
Це дає змогу будувати розмову в логіці:
«Ось, як виглядає мій внесок та обсяг відповідальності зараз — тому логічно, щоб рівень винагороди / посади відповідав цьому рівню».
3. Визначити, чого саме хотілося б: гроші, посада, роль
Підвищення — це не завжди тільки про гроші.
Варто чітко розуміти:
- чи йдеться про збільшення зарплати в межах тієї ж ролі;
- чи запит стосується нової посади / грейда;
- чи важливіший набір задач і повноважень, а не тільки назва.
Краще йти на розмову з конкретним запитом, а не з розмитим «хотілося б обговорити моє майбутнє».
Наприклад:
- «Хотів(ла) би обговорити можливість підвищення окладу до…»
- «Хотів(ла) би обговорити перехід на рівень… / роль тимліда / старшого спеціаліста».
Чіткість запиту допомагає керівнику зрозуміти, що саме потрібно, і дає можливість шукати конкретне рішення.
4. Обрати правильний момент і формат розмови
Не менш важливо коли і як підняти тему.
Коли краще не починати
- у розпал кризової ситуації, дедлайнів, авралу;
- відразу після конфлікту чи неприємного інциденту;
- «з наскоку» у коридорі чи робочому чаті.
Оптимальний варіант
- запланована зустріч тет-а-тет (онлайн або офлайн);
- бажано — після завершення важливого проєкту або періоду, де вже можна показати результат;
- не в останні 5 хвилин розмови, а як основна тема зустрічі.
Формулювання на кшталт:
«Хотів(ла) би обговорити зі вами мою роль у команді, результати за останній період і можливість перегляду умов. Чи можемо домовитися про окрему зустріч?»
дає зрозуміти, що йдеться про серйозну тему, а не емоційну імпровізацію.
5. Як будувати розмову: структура, яка працює спокійно й професійно
Щоб уникнути хаосу й зайвих емоцій, можна триматися простої логіки:
1. Факти й результати
Коротко описати:
- які задачі виконувалися останнім часом;
- що вдалося покращити;
- які додаткові функції взято на себе.
«За останній рік я відповідав(ла) за… У результаті ми змогли… / показники виросли на… / скоротили витрати на…»
2. Поточна роль vs фактична
Підсвітити розрив між формальною посадою й реальним обсягом:
«Формально моя роль — … Але фактично я також беру на себе … (координація людей, складніші проєкти, відповідальність за напрям)…»
3. Посилання на ринок (якщо доречно)
Якщо є дані:
«Я аналізував(ла) ринок по схожих позиціях у нашій сфері, і бачу, що середній діапазон компенсації — …»
Важливо не ставити це як ультиматум, а як додатковий аргумент.
4. Чіткий запит
«З огляду на це хотів(ла) би обговорити можливість підвищення зарплати до … / переходу на позицію …»
5. Готовність до діалогу
«Цікаво почути ваше бачення моєї роботи й перспектив. Які кроки з мого боку ви вважаєте потрібними для цього?»
Такий формат переводить розмову з площини «мені мало» у площину «я даю ось таку цінність і бачу логіку підвищення — давайте разом шукати рішення».
6. Чого варто уникати в розмові
Є кілька типових помилок, які зменшують шанси на конструктивний результат.
1. Шантажу та ультиматумів
Фрази на кшталт:
- «Підвищуйте, або я піду»
- «В іншому місці мені вже пропонують більше»
можуть спрацювати разово, але часто псують довіру. Краще зберігати тон професійний, навіть якщо в запасі справді є альтернативи.
2. Порівнянь із колегами
- «Чому йому платять більше?»
- «Я працюю більше, ніж …»
Такі аргументи переводять фокус на внутрішні конфлікти й суб’єктивність. Набагато сильніша позиція — говорити про власні результати, а не чужі зарплати.
3. Апеляції лише до особистих обставин
- «Мені зараз дуже потрібні гроші»
- «У мене кредит / діти / складні умови»
Життєві обставини важливі, але для бізнесу ключовий критерій — цінність і результат. Якщо говорити тільки про потреби, без фактів про роботу, прохання виглядатиме слабше.
7. Якщо відповідь «поки що ні»: як діяти далі
Відмова в підвищенні — не завжди кінець історії. Важливо зрозуміти, чому саме відповідь негативна.
Корисно прямо запитати:
- «Які причини зараз не дозволяють підняти зарплату / змінити посаду?»
- «Що конкретно потрібно змінити чи покращити з мого боку, щоб повернутися до цієї розмови через певний час?»
- «Який орієнтовний термін, коли це можна буде переглянути?»
Можливі варіанти:
- Об’єктивні обмеження бізнесу.
Криза, замороження зарплат, бюджетні обмеження.
У такому разі варто вирішити, чи готово чекати, і на який термін. - Суб’єктивна оцінка керівника.
Наприклад, він/вона вважає, що не вистачає певних навичок, результатів, стабільності.
Тут можна домовитися про конкретний план розвитку з чіткими критеріями й датою перегляду. - Розмита, ухильна відповідь без конкретики.
Це тривожний сигнал. Якщо після кількох спроб діалогу немає ні плану, ні перспектив, можливо, варто задуматися про зміну компанії або ролі.
Важливо фіксувати домовленості хоча б для себе:
«До кінця кварталу — такі результати, після чого повертаємося до питання підвищення».
8. Чи варто спершу знайти офер в іншій компанії
Деякі фахівці перед розмовою про підвищення спеціально проходять співбесіди, щоб:
- перевірити свою ринкову цінність;
- отримати альтернативні пропозиції;
- мати сильніші позиції в переговорах.
Це може працювати, але важливо:
- не використовувати офер як прямий шантаж («мені там дали більше, або підвищуйте»);
- бути готовим, що роботодавець обере варіант «успіхів у новому місці»;
- самому чесно розуміти, чи цікава нова пропозиція, чи це лише спосіб натиснути на поточного роботодавця.
Найздоровіший сценарій — приймати рішення, виходячи з повної картини: умов, перспектив, культури компанії — а не тільки з реакції на фразу «мені дали більше».
9. Внутрішня готовність: спокійна впевненість замість провини чи агресії
Розмова про підвищення часто викликає сильні емоції: сором, страх, образу, злість.
Але по суті це така ж професійна тема, як обговорення проєктів чи планів на рік.
Допомагає:
- сприймати цю розмову не як «милостиню», а як обговорення взаємовигідних умов співпраці;
- заздалегідь підготувати тези й потренувати їх (на самоті, перед дзеркалом, із близькою людиною);
- пам’ятати, що прохання про підвищення — нормальна частина професійного життя, а не ознака «нескромності».
Висновок
Правильно просити про підвищення — означає:
- опиратися на факти, а не лише на емоції;
- чітко розуміти власний внесок, результати й ринковий контекст;
- вибирати вдалий момент і формат розмови;
- формулювати конкретний запит;
- бути готовим до діалогу й, за потреби, до подальших кроків — як усередині компанії, так і поза нею.
Підвищення рідко приходить до тих, хто мовчить. Але набагато частіше — до тих, хто вміє спокійно, аргументовано й професійно говорити про свою цінність.