By Олександр in Пошук роботи —

Як визначити свою ринкову зарплату

Питання «Скільки я маю заробляти насправді?» рано чи пізно виникає в більшості фахівців. Хтось роками працює «на відчуттях», орієнтуючись на чесність роботодавця, слова колег або випадкові цифри з інтернету.

Питання «Скільки я маю заробляти насправді?» рано чи пізно виникає в більшості фахівців. Хтось роками працює «на відчуттях», орієнтуючись на чесність роботодавця, слова колег або випадкові цифри з інтернету. У результаті можна як недоотримувати, так і вимагати нереалістичні суми — і в обох випадках програвати.

Ринкова зарплата — це не «ідеальна цифра з голови», а приблизний діапазон, у якому роботодавці готові платити за конкретний набір навичок, досвіду й відповідальності саме зараз на конкретному ринку (країна, місто, формат роботи).

Нижче — структурований підхід, який допомагає визначити свою реалістичну ринкову зарплату.

Що таке «ринкова зарплата» насправді

Під ринковою зарплатою варто розуміти діапазон, а не одну точку.

Вона залежить від:

  • професії та спеціалізації;
  • рівня (junior / middle / senior / lead тощо);
  • міста, країни, формату (офіс, віддалено, гібрид);
  • типу компанії (стартап, міжнародна корпорація, локальний бізнес, державний сектор);
  • відповідальності (складність проектів, управління людьми, прийняття рішень);
  • попиту та конкуренції саме зараз.

Ринкова зарплата — це відповіді не на питання «скільки хочеться», а на питання:

«Скільки компанії зазвичай платять спеціалістам із моїм профілем на цьому ринку?»

Крок 1. Чітко описати свій професійний профіль

Перш ніж шукати цифри, важливо зрозуміти, що саме оцінюється.

Корисно сформулювати свій профіль у кількох реченнях:

  • посада / роль (наприклад: маркетолог, бухгалтер, фронтенд-розробник, проєктний менеджер);
  • спеціалізація (контекстна реклама, податки ФОП, e-commerce, mobile development тощо);
  • стаж у професії та на поточному рівні;
  • ключові навички й інструменти;
  • чи є управлінський досвід (команда, проєкти, бюджет);
  • формат роботи: офіс / віддалено, повна / часткова зайнятість;
  • місто / країна, готовність до релокації або remote.

Чим точніше сформульований профіль, тим адекватніше будуть орієнтири щодо ринку.

Крок 2. Проаналізувати вакансії з відкритими вилками

Найпростіший і найочевидніший джерело — оголошення про роботу.

Що варто зробити:

  1. Обрати кілька великих job-порталів.
  2. Ввести свою посаду (мовою ринку: українською, англійською тощо).
  3. Відфільтрувати:
    • регіон / формат (місцевий ринок, remote, міжнародні вакансії);
    • рівень (junior/middle/senior, якщо вказано).
  4. Звертати увагу на вакансії, де є:
    • зарплатні вилки (наприклад, 40–60 тис. грн, 1500–2500 $, 30–45 тис. грн до оподаткування);
    • чітко описані вимоги й обов’язки.

Завдання на цьому етапі — зібрати 10–20 релевантних прикладів і подивитися:

  • які цифри повторюються частіше;
  • як відрізняється оплата за схожі ролі залежно від компанії й вимог;
  • де знаходиться середина і верхня межа діапазону.

Крок 3. Використати зарплатні огляди та аналітику

Багато рекрутингових агентств, job-порталів і професійних спільнот щороку публікують огляди зарплат:

  • по галузях (ІТ, фінанси, маркетинг, виробництво, логістика тощо);
  • по регіонах і містах;
  • по рівнях кваліфікації.

У таких звітах, як правило, вказують:

  • мінімальні, середні та максимальні зарплати за ролями;
  • динаміку зміни оплати порівняно з попередніми роками;
  • відмінності між компаніями різних типів.

Ці дані допомагають зрозуміти:

  • чи поточний дохід близький до середнього рівня;
  • наскільки реалістично претендувати на верхню частину діапазону;
  • як змінюється ситуація з часом (росте ринок чи просідає).

Крок 4. Запитати ринок напряму: рекрутери, HR, професійні спільноти

Додатковим джерелом можуть бути живі розмови.

1. Рекрутери та HR-спеціалісти

Під час:

  • спілкування на теми ринку праці;
  • попередніх інтерв’ю;
  • нетворкінгових подій

можна ставити запитання:

  • який діапазон оплати зазвичай пропонують за таку роль;
  • що відрізняє «середнього» спеціаліста від того, хто отримує верхню межу вилки;
  • як впливають додаткові фактори (мова, сертифікації, управління командою).

2. Професійні спільноти

У закритих і відкритих спільнотах часто обговорюються:

  • рівні зарплат за різними ролями;
  • реальні пропозиції на ринку;
  • кейси підвищень.

Важливо фільтрувати інформацію:

  • окремі крайні випадки (дуже високі чи дуже низькі цифри) не варто вважати нормою;
  • релевантними є тренди й повторювані історії, а не одиничні приклади.

Крок 5. Врахувати повний пакет, а не тільки «голу» цифру

Ринкова зарплата — це не лише сума «на руки».

Важливо дивитися на загальний пакет, який може включати:

  • фіксовану базову частину;
  • бонуси й премії (щомісячні, квартальні, річні);
  • медичне страхування;
  • компенсацію навчання;
  • додаткові дні відпустки;
  • гнучкий графік, віддалену роботу;
  • корпоративні програми (пенсійні, опціони тощо).

Дві пропозиції з однаковою базовою сумою можуть відрізнятися реальним «ринковим» рівнем, якщо:

  • в одній є суттєві бонуси й соціальний пакет;
  • в іншій — нічого, окрім голої цифри.

Крок 6. Розрізняти «брутто» та «нетто», офіційну й «у конверті»

Одна з найчастіших помилок — плутати:

  • брутто (сума до оподаткування, з якої ще будуть зняті податки);
  • нетто (сума «на руки», після податків і зборів).

У вакансіях і пропозиціях використовують обидва варіанти. Важливо завжди уточнювати, про що йдеться, щоб:

  • адекватно порівнювати різні варіанти;
  • не завищувати або не занижувати відчуття своєї ринкової вартості.

Окремо варто враховувати:

  • роботу за трудовим договором;
  • ФОП / самозайнятість;
  • часткову «сіру» оплату (частина офіційно, частина — ні).

Ринкова зарплата в очах різних роботодавців може рахуватися по-різному, тому правильне порівняння — критично важливе.

Крок 7. Зіставити знайдений діапазон зі своїм профілем

Після аналізу вакансій, оглядів і живих розмов формується орієнтовний ринковий коридор.

Далі варто чесно запитати:

  • де в цьому діапазоні знаходиться поточний рівень;
  • чи відповідає якість і складність виконуваних задач заявленій цифрі;
  • наскільки профіль наближений до вимог для середнього та верхнього рівня.

Зазвичай виділяють три рівні:

  1. Нижня частина діапазону — фахівці з меншим досвідом, обмеженою відповідальністю, базовим стеком навичок.
  2. Середина — той, хто стабільно виконує вимоги ролі й приносить прогнозований результат.
  3. Верхня частина — фахівці з розширеною відповідальністю (складніші проєкти, управління людьми чи напрямком, рідкісна експертиза, сильний вплив на бізнес).

Це дозволяє реалістично оцінити, наскільки поточна компенсація узгоджена з ринком.

Крок 8. Врахувати різницю між локальним та міжнародним ринком

Все частіше фахівці працюють:

  • на іноземні компанії віддалено;
  • у міжнародних корпораціях із офісами в різних країнах.

Ринкова зарплата в таких випадках залежить не лише від локального ринку, а й від:

  • рівня оплати в країні головного офісу;
  • політики глобальної компанії;
  • того, чи враховується локальна вартість життя.

Важливо відрізняти:

  • локальну ринкову зарплату (на внутрішньому ринку країни);
  • глобальну (для remote-позицій, прив’язаних до зарплатних рівнів іншої країни).

У різних компаніях стратегія оплати може радикально відрізнятися. Це також потрібно враховувати, порівнюючи себе з «ринком».

Крок 9. Не прив’язуватися до однієї цифри назавжди

Ринкова зарплата — величина динамічна:

  • змінюється попит на спеціалістів певних професій;
  • змінюється загальна економічна ситуація;
  • зростають або падають ставки через конкуренцію.

Раз і назавжди «вирахувати» свою ринкову зарплату неможливо. Корисною практикою є:

  • переглядати ситуацію на ринку раз на 6–12 місяців;
  • аналізувати зміни у власному профілі (нові навички, досвід, проєкти);
  • звірятися з актуальними даними, а не з цифрами трирічної давності.

Типові помилки при оцінці своєї ринкової вартості

  1. Орієнтація на зарплату знайомого в іншій сфері / країні / форматі.
    Навіть у межах однієї професії цифри можуть кардинально відрізнятися залежно від ринку.
  2. Фокус на одному джерелі.
    Наприклад, тільки на одному job-сайті чи одному опитуванні. Надійніший результат дає комбінація декількох джерел.
  3. Плутанина брутто та нетто, офіційного та «в конверті».
    Це спотворює порівняння й призводить до завищених або занижених очікувань.
  4. Орієнтація лише на максимум із побачених цифр.
    Верхня межа — це зазвичай рівень для топ-спеціалістів із дуже сильним профілем. Реалістичніше орієнтуватися на середину плюс обґрунтовані аргументи для руху вгору.
  5. Ігнорування повного пакету.
    Зосередження виключно на «голій сумі» без урахування бонусів, соціального пакету, формату роботи.

Висновок

Визначення своєї ринкової зарплати — це не разова дія, а процес регулярної звірки з реальністю.

Щоб оцінити свою вартість на ринку, варто:

  • чітко сформулювати власний професійний профіль;
  • проаналізувати зарплатні вилки у релевантних вакансіях;
  • вивчити огляди й дослідження по галузі;
  • використати живі джерела — рекрутерів, HR, професійні спільноти;
  • врахувати повний компенсаційний пакет, формат оподаткування та рівень ринку (локальний / міжнародний);
  • час від часу оновлювати цю картину.

Тоді розмова про гроші на співбесіді чи під час рев’ю перестає бути «грою наосліп» і перетворюється на предметний діалог, у якому є аргументи, цифри й розуміння того, на що справді можна розраховувати.