Психологія

Звільнення майже ніколи не буває «просто робочою подією». Навіть якщо рішення виглядає логічним, усередині часто піднімається цілий коктейль почуттів: образа, страх, сором, полегшення, злість, розгубленість.

Прокрастинація — це не про «лінь» і «слабку волю», хоча часто саме так її пояснюють. Це скоріше про уникнення напруги: завдання здається неприємним, складним, страшним або надто великим — і мозок шукає будь-що, щоб не стикатися з дискомфортом «тут і зараз».

Стрес на роботі давно перестав бути чимось винятковим. Постійні дедлайни, зміни, завантаженість, війна у фоні, новини, сімейні справи — усе це накладається одне на одне. У якийсь момент організм починає сигналізувати: з’являється напруга, тривога, втома, роздратування, проблеми зі сном.

Мотивація рідко зникає в один момент. Частіше це процес: колись робота подобалась, було цікаво вчитися й брати нові задачі, а з часом з’являється відчуття рутини, втоми й думка: «Я наче працюю, але вже без вогню».

Професійне вигорання не приходить за один день. Воно підкрадається непомітно: спочатку трохи більше втоми, потім дратівливість, втрата інтересу до роботи, відчуття, що сил немає навіть на те, що раніше подобалося. В якийсь момент з’являється думка: «Я просто не витягую. Щось зі мною не так».